Розширюючи географію подорожей, українці урізноманітнюють і перелік інфекційних недуг, які можливо підхопити під час відрядження або відпочинку за кордоном. Лихоманка Денге, вірус Ебола, жовта лихоманка, малярія, а ще сибірська виразка та черевний тиф із холерою – це лише неповний перелік недуг, якими можна заразитися під час закордонних поїздок.
Тож волинянам нагадали про ризики, котрих варто остерігатись під час закордонного відпочинку та як від них уберегтися. Про це інформує Волинський обласний лабораторний центр.
Найчастіше українці, в тому числі і волиняни, обирають для подорожі Єгипет, Туреччину, Таїланд, ОАЄ, країни Мексиканської Затоки тощо. В цих країнах туристи мають загрозу «підхопити» холеру, малярію, жовту лихоманку, вірус Зіка, лихоманку Денге та інші небезпечні хвороби.
Перебування у тропічних країнах таїть в собі чимало небезпек, адже в жаркому кліматі вільно почуваються збудники хвороб — різні віруси, мікроорганізми й паразити. Там же бігають, літають і плавають чимало носіїв екзотичних захворювань: починаючи від гризунів, мавп, комарів та москітів, закінчуючи сумнозвісною мухою Цеце.
Значна часнитина екзотичних хвороб передається під час споживання їжі (особливо недостатньо просмаженої риби або м’яса, забруднених овочів та фруктів) та неякісної води. Варто врахувати, що всі країни жаркого клімату об’єднує загальна особливість — недостатня забезпеченість доброякісною водою, що використовується для пиття, господарсько-побутових і рекреаційних цілей. Саме вода може містити збудники багатьох інфекцій (черевний тиф, паратифи, гепатити, холера, лямбліоз, дизентерія, лептоспіроз та інших бактеріальних і вірусних інфекцій, більшість відомих гельмінтозів тощо).
Небезпека прісних водойм полягає і в тому, що просто поблукавши босоніж по траві на березі африканської чи індійської річки або посидівши на піску, можна завдати собі клопоту. Невидимі для наших очей, в тропічному ґрунті містяться мікроскопічні черв’яки, які без жодних зусиль спроможні проникнути в організм навіть через неушкоджену шкіру, так можна заразитися шистосомозом. За даними ВООЗ, дане захворювання реєструється в 74 країнах Азії, Африки та Південної Америки. Паразити оселяються в кровоносних судинах людини і починають відкладати яйця. Спочатку з’являється свербіж шкіри, підвищується температура, а потім до цих симптомів додається пронос і сеча забарвлюється кров’ю. Якщо вчасно не розпочати лікування, на пізніх стадіях хвороба може призвести до інвалідності.
Ще одна небезпека для туристів — тропічні комахи (комарі, москіти). Вони переносять такі небезпечні захворювання як малярія, Лихоманку Денге, лейшманіоз.
Малярія трапляється у понад 100 країнах світу та найбільше поширена у країнах тропічного та субтропічного клімату (країни Африки, Центральної та Південної Америки, Азії та Океанії). За останні десятиліття малярія за кількістю забраних життів за рік обійшла пневмонію і туберкульоз.
В Україні щорічно реєструють понад 20 випадків «завізної» малярії, зокрема, за пройдений період 2019р. зареєстровано 16 випадків. Останні випадки завізної малярії в області реєструвалися в 2016р. у жителя м.Нововолинськ, та у 2010 р. у жителя м. Луцьк.
Симптоми малярії з’являються через 10-15 днів після укусу інфікованим комаром. Перші симптоми – лихоманка, головний біль – можуть проявлятися слабко, що ускладнює виявлення малярії. Якщо під час подорожі чи протягом року після повернення із країни, де відбувається передача малярії у Вас з’явилися подібні симптоми – негайно зверніться до лікаря і повідомте про історію своїх поїздок. Лікування необхідно розпочати протягом перших 24 годин після прояву симптомів, інакше малярія може розвинутися у серйозне захворювання і закінчитися смертю.
Вакцини для профілактики малярії не існує. Для запобігання захворювання тим, хто планує від’їжджати до країн поширення малярії, рекомендують проводити хіміопрофілактику. За рекомендаціями ВООЗ, протималярійні препарати приймають щотижня до 6 місяців. Наприклад: делагіл (хлорохін) чи ларіам (мефлохін) з метою особистої профілактики слід приймати за один тиждень до виїзду та протягом всього терміну перебування на ендемічній території, а також, 4 тижні після повернення.
Багато країн Африки та Південної Америки можуть «похвалитися» такою небезпечною хворобою, як жовта лихоманка. Резервуаром і джерелом вірусу жовтої лихоманки, головним чином, є мавпи та хвора людина, а вірус передається через укуси комарів. Її перші ознаки — легкий озноб, що швидко переходить у лихоманку: температура тіла підвищується до 39–40 °С. Така температура тримається три-чотири дні, потім падає, а через день або два знову піднімається. Хворий скаржиться на болі в кістках, в м’язах спини, попереку. Далі починається нудота, починають кровити ясна.
Щеплення проти жовтої лихоманки є обов’язковим при в’їзді до більшості країн Південної і Центральної Америки та Африки (всього понад 50 країн). Їх проводять за 1 місяць до від’їзду, видають міжнародний сертифікат про вакцинацію і висновок лікаря про відсутність протипоказів для поїздки. Імунітет після вакцинації виробляється через 10 днів і триває протягом 10 років. А для волинян, нагадуємо: щеплення проти жовтої лихоманки проводять у поліклініках міст Львова, Києва та інших. При відсутності такого щеплення вас знімуть з рейсу на підставі міжнародних медико-санітарних правил.
Нагадаємо, триває спалах вірусу Ебола в Демократичній Республіці Конго. Це гостре інфекційне захворювання із вираженим геморагічним синдромом у тяжкій формі, що часто має летальні наслідки. Зараження відбувається парентеральним і контактно-побутовим шляхами під час близького і тривалого контакту з хворими (наприклад, догляду) через потрапляння рідин з організму хворого на ушкоджену шкіру чи слизові оболонки реципієнта. Вірус передається людям від диких тварин (мавпи, кажани, антилопи тощо) і поширюється серед людей — від людини до людини.
Якщо ви вирушаєте до Африканського континенту і регіону, де раніше було зафіксовано спалахи недуги, обов’язково дотримуйтеся правил гігієни, уникайте контактів з кров’ю та будь-якими людськими виділеннями, а також виділеннями приматів.
Варто знати, що підхопити серйозну інфекцію можна навіть у відносно безпечній Європі. Йдеться про так звану хворобу легіонерів, яка трапляється тільки в цивілізованих країнах. Її симптоми такі ж, як у тяжкої пневмонії. Збудник цієї хвороби «поселяється» у воді, якою наповнюють кондиціонери, тому ризик занедужати існує навіть у престижних готелях з хорошою системою кондиціонування.
Небезпека більшості екзотичних хвороб полягає у тому, що найчастіше вони починаються після повернення на батьківщину і виглядають як звичайна застуда або грип. У людини підвищується температура, вона відчуває біль у шлунку, нудоту, слабкість. У більшості випадків такі симптоми є наслідком реакліматизації — призвичаювання організму до нового, після тропіків, клімату середньої смуги, але часто вони можуть бути ознакою небезпечної хвороби, що засіла в організмі.
Перш ніж вирушати у подорож, варто:
— ознайомитись з вимогами щодо в’їзду за кордон у туристичних агентствах; у лікаря, який оформляє довідки про стан здоров’я перед виїздом; в посольствах країн; на офіційних сайтах ВООЗ.
усім подорожуючим, нообхідно обов’язково зробити щеплення проти хвороб, котрі зустрічаються в країні в’їзду;
— дотримуватися профілактичних заходів (таких як прийом протималярійних препаратів, дотримання правил особистої гігієни, правил безпечного харчування та вживання якісної (кипяченої) води під час подорожі тощо);
— візьміть із собою репеленти (засоби захисту від укусів комарів, москітів) та мінімальний набір лікарських засобів (знеболювальні та жарознижувальні засоби, сорбенти, антисептик для обробки ран; пластир та бинт тощо). Але ці лікарські засоби в жодному разі не можна розглядати як альтернативу професійній медичній допомозі. Вони можуть бути використані лише 1-2 рази, у випадку відсутності покращення необхідно негайно звернутися до лікаря;
— якщо все ж після повернення з якого-небудь екзотичного куточка у Вас з’явилися симптоми, схожі на застуду, алергію чи харчове отруєння, поспішіть до медичних фахівців. Перестрахуватися в цьому випадку не буде зайвим, аби потім за екзотичний відпочинок не довелося розплачуватися власним здоров’ям.
